понеділок, 26 червня 2017 р.

We said goodbye Elif! We are waiting for you… Робота в проекті «GoGlobal»

Останній день роботи волонтера Еліф Караташ проекту GoGlobal в ДОЦ Таврія місто Скадовськ.
Прощання з дітьми різних куточків країни, дітьми, які покращили свої знання з англійської мови, поповнили словниковий запас і з яскравими враженнями повернуться додому.
Керівник закладу Маргарита Климович, адміністрація, викладачі та студенти коледжу щиро вдячні українському освітньому проекту GoGlobal за надану можливість зустріти гарного друга таталановитого і креативного волонтера Еліф Караташ, яка допомогла дітям зрозуміти важливість вивчення мови та  створити іншомовне середовище.
Thanks a lot, Elif. Thank you GoCamp

Надто важливий. Чому треба прийняти «Закон про освіту»?

еформа української середньої освіти – це проектування майбутнього нашої країни, адже саме школа формує мислення абсолютної більшості наших дітей, які візьмуть на себе керівництво державою та відповідальність за її економіку. Тим не менш, закон «Про освіту», що було прийнято парламентом у першому читанні майже рік тому та без якого системна реформа не є можливою, досі не проголосовано. Про те, чому саме зараз потрібна реформа в освіті і як вона зміниться після ухвалення закону, розповідає міністр освіти Лілія Гриневич для Української правди. Життя.
Реформа безпосередньо стосується інтересів понад 22 мільйонів осіб. Серед них майже 4 мільйони – школярі, та 18 млн їхніх родичів (тат, мам, бабусь, дідусів та інших близьких людей).
Дискусія про Закон тривала понад 3 роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи.
Щоб донести реформу до усього суспільства, ми пояснили її суть у концепції Нова українська школа.
Шкільна реформа стала одним із ключових пріоритетів Кабінету Міністрів до 2020 року, її також підтримала Національна рада реформ при президентові України.
Чому нашій країні так потрібна ця реформа саме зараз
Освіта залишається чи не єдиною сферою в Україні, що застрягла у радянському минулому з його методами формування особистості, фабричним принципом «всі мають бути однаковими» та знаннєвим підходом – коли на дітей висипають тонну інформації, змушують її завчити, але не пояснюють, як цим користуватись та навіщо воно потрібно.
Ця система має своїх прихильників – вона ідеально пасувала потребам радянського суспільства, але 21 століття має зовсім інші вимоги (про них – далі).
У результаті, наразі ми маємо таку ситуацію:
  • Більшість учнів втрачають інтерес до навчання вже у початковий школі;
  • За 11 років школи у майже здорових дітей на 40% зростає захворюваність органів травлення, на 70% – нервової системи та на 30% – серцево-судинної системи;
  • 49% дітей свідчать, що у школі їх цькували;
  • Рівень молодіжного (до 35 років) безробіття становить 22,8%. Кожен шостий з числа безробітних – саме молода людина (статистичні дані Державної служби зайнятості за І квартал 2016 року).
Коли шкільна освіта перестає відповідати на сучасні виклики, це завдає збитки практично у всіх сферах суспільного життя.
Замість того, щоб об’єднувати суспільство, така система лише поглиблює розрив між поколіннями.
Наші діти живуть у світі, де гаджети – продовження їхнього тіла, а Google знає все. Натомість школа це ігнорує і продовжує «фарширувати» учня інформацією, яку він може знайти двома кліками.
У світі високих технологій, де роботи та комп’ютери перебирають на себе роботу людей (наприклад, колись всі складні математичні розрахунки робились вручну, в тому числі для запуску космічних ракет), важливо розвивати в дітях якості, які не зможуть перейняти машини.
На The World Economic Forum у 2016 році працедавці зробили прогноз про те, які якості (компетентності) потрібні будуть їхнім працівникам, щоб бути успішнішими у 2020 році.
Серед вимог – уміння вирішувати комплексні завдання (зросте на 52%), критичне мислення, креативність, управління людьми, навички координації, взаємодії, емоційний інтелект, судження і прийняття рішень (важливим буде не тільки якість, але і швидкість прийняття рішень), клієнтоорієнтованість, уміння вести переговори та когнітивна гнучкість.
В Україні дуже мало шкіл, які цьому вчать, і ми мусимо це змінити.
Але без прийняття Закону структурних змін не буде. Частину потрібних новацій можна зробити та ми вже робимо без участі парламенту та депутатів, але деякі дуже важливі елементи реформи мають бути прописані на законодавчому рівні.
Що в законі і чому це так важливо?
В концепції ми визначили 9 основних елементів Нової української школи (НУШ), котрі можна згрупувати у 4 основні блоки:
  • Новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей 21 століття.
  • Новий шкільний учитель, що володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства.
  • Сучасна система управління та адміністрування шкіл.
  • Нове освітнє середовище.
Новий зміст освіти та нове освітнє середовище – компоненти НУШ, над якими ми працюємо вже зараз.
Так, майже завершено роботу над новим стандартом початкової школи.
Разом із Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства ми розпочали проект «Новий освітній простір», що передбачає докорінну модернізацію шкільного середовища.
Субвенцією цього року передбачено 300 мільйонів гривень на оснащення природничо-математичних кабінетів та 200 мільйонів – на придбання автобусів.
Сумарно така ж сума була передбачена на ці цілі минулого року.
Однак усе це буде марним без потужного шкільного учителя, який повинен реалізувати новий освітній стандарт, без іншого підходу до управління та фінансування шкіл та створення справжньої профільної старшої школи – існує ціла низка компонентів нової школи, яким потрібен Закон.

Іноземні мови будуть окремим предметом, - міністр

Іноземні мови будуть інтегровані у межах наскрізних тем – коли у певний період діти протягом усього часу вивчають одну й ту саму тематику, наприклад, школу. Про це, під час зустрічі з іноземними партнерами, сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Разом з тим міністр зазначила, що міжпредметної інтеграції не передбачається.
«Іноземні мови залишатимуться окремим предметом», - пояснила Лілія Гриневич.
У ході зустрічі також було обговорено питання пілотування нового стандарту початкової школи, до якого будуть долучені 300 українських учителів іноземної мови.
Передбачається, що учителів навчатимуть Британська рада в Україні, Cambridge English Language Assessment, Cambridge University Press, Ґете-Інститут та Посольство Франції в 

понеділок, 19 червня 2017 р.

Лілія Гриневич: 1-2-ий клас має бути без оцінок, але в 3-4-му діти повинні звикати до бальної системи

Міністр: необхідна переорієнтація завдань ЗНО

Міністр освіти Лілія Гриневич наголошує, що компетентнісний підхід, який є одним із основних елементів Нової української школи, неможливо впровадити без змін підходів до оцінювання та вимірювання знань учнів. Про це вона сказала в ході спілкування з освітянами Одеської області.
«Ми маємо оцінювати дітей на основі компетентнісних завдань. Це стосується й ЗНО. Погодьтеся, що наша профільна школа зараз орієнтована саме на складання оцінювання. Без переорієнтації завдань від чинної моделі ми відійти не зможемо», – сказала міністр.
За її словами, у створенні компетентнісних завдань для ЗНО має допомогти проведення міжнародного дослідження PISA, що буде проведено в Україні у 2018 році.
«PISA спеціалізована саме на перевірці розвитку компетентностей ХХІ століття. Це дослідження не лише зробить хороший зріз розвитку українських підлітків, а є й взірцем для авторів тестів, що наповнюють тестові зошити ЗНО завданнями», – підкреслила Лілія Гриневич.

Ключові зміни оновлених програм 5-9 класів

Міністерством освіти затверджено 40 оновлених навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідний наказ підписаний міністром освіти і науки Лілією Гриневич. Також програмам наданий гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Пропонуємо ознайомитись з основними змінами, що були внесені до програм членами робочих груп.
Оновлення навчальних програм відбувається відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 № 462).

Школи відмовляться від карального оцінювання, - Гриневич

Нова українська школа відмовиться від карального оцінювання дітей. Про це, під час спілкування з освітянами Одеської області, заявила міністр освіти Лілія Гриневич.
«Сьогодні Україна має великі проблеми саме з ідеологією оцінювання – воно каральне. У Новій українській школі буде створено стимулюючу систему – де досягнення підкреслюватимуться на рівні з помилками», - зазначила міністр.
Вона також повідомила, що у початкова школа не буде повністю відмовлятись від оцінювання дітей.
«Ми не зніматимемо оцінювання у початковий школі повністю. Перший-другий клас має бути без оцінок, але у третьому-четвертому діти мають звикати до бальної системи», – зазначила Гриневич.
Міністр також нагадала, що для засвоєння нових методик викладання, підходів до оцінювання та інших елементів нової школи, напередодні старту реформи у першому класі 22 тисячі учителів, які працюватимуть з першокласниками, пройдуть комплексне перенавчання.