Випускники мають знати англійську на рівні В1, - Хобзей

Здобутком проведення Року англійської мови в Україні є збільшення кількості та якості літніх мовних таборів, в яких школярі вчаться спілкуватись англійською. Про це під час церемонії закриття Року англійської мови, що відбулась в Адміністрації Президента, сказав заступник міністра освіти Павло Хобзей.

За його словами, влітку в 127 українських школах відбулися англомовні табори GoCamp, в яких взяли участь 9 тисяч дітей.

«Для проекту було залучено 120 волонтерів із 40 країн світу. Також було організовано виїзні англомовні табори для дітей із Донецької та Луганської областей», - зазначив Павло Хобзей.

«Мета МОН – зробити так, щоб випускники шкіл випускалися зі знанням іноземної щонайменше на рівні В1, а зі спеціалізованої школи – на рівні В2», - додав заступник міністра.

У свою чергу співзасновник Global Office, народний депутат Мустафа Найєм зауважив, що стратегія поширення іноземних мов в Україні лише увійшла в дію.

«2016-ий був роком, коли ми пілотували різні проекти і дивились, які з них дають найбільші результати. Тож у 2017 році ми будемо масштабувати найбільш впливові заходи, охопивши всю країну. Ініціативи будуть продовжуватися до тих пір, поки англійською не заговорить вся Україна», - наголосила директор Global Office Оксана Нечипоренко.

Загалом вже наступного року будуть організовані літні мовні табори GoCamp для 100 тисяч українських школярів із залученням 1 000 іноземних волонтерів. У завданнях на 2017 рік – тестування 5 000 держслужбовців на знання іноземної мови, 2 000 з них матимуть змогу безкоштовно підвищити рівень володіння іноземною мовою.

Крім того, збільшиться кількість кінотеатрів, які показують фільми мовою оригіналу, а до початку «Євробачення» працівників служб таксі та готельно-ресторанного бізнесу безкоштовно навчатимуть англійської.

                      КАРАНТИН В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

В Херсонской области с 21 декабря во всех учебных заведениях объявлен карантин, передает Укринформ со ссылкой на начальника управления образования, науки и молодежи Херсонской обгосадминистрации Евгения Криницкого.

"По всей Херсонской области во всех учреждениях образования - школах, профтехучилищах, высших учебных заведениях, детсадах, внешкольных учреждениях - с завтрашнего дня и до 28 декабря включительно объявлен карантин. Сейчас в области уже заболели треть учеников", - рассказал Криницкий.

По его словам, из-за карантина в этом году дети уже учиться не будут - после 28 декабря начинаются каникулы, которые продлятся в среднем две недели.

Країна 168, або Як у київській школі інклюзивну освіту впровадили

Цей оазис добра і людяності в нашому не надто доброму світі вражає одразу, щойно переступаєш його поріг. Наче потрапляєш у якийсь інший вимір. І справа навіть не у тих корисних «наворотах», яких немає у переважної більшості інших шкіл (зручні пандуси – перед входом і в актовій залі, ліфт на другий поверх, сучасна спортивна зала з новенькими тренажерами, довгий поручень уздовж усієї стіни, де діти із ДЦП навчаються ходити), – справа у дивовижній атмосфері затишку і безпеки, а головне – небайдужості до чужого болю.

Київська загальноосвітня школа №168, або, як називає її директор Наталія Кравчук, «країна 168» каменя на камені не лишає від сталої думки, що наше суспільство, мовляв, ще не готове для широкого впровадження інклюзивного навчання, бо досі не приймає належним чином людей з особливими потребами, зокрема дітей-інвалідів. Виявляється, із суспільством якраз усе гаразд, в інакшому випадку треба прийняти, що і педагогічний колектив цього навчального закладу, і батьки здорових дітей, які навчаються там разом з особливими (не кажучи про самих школярів), зроблені з якогось особливого людського матеріалу, відмінного від усього іншого суспільства. Адже ставлення до дітей з обмеженими можливостями там не гірше, ніж в америках та європах.

ПРОСТО ДІТИ

Перед входом до школи стоїть шкільний автобус, який розвозить маленьких візочників: уранці – до школи, після уроків – по домівках. Щоправда, він курсує лишень по Оболонському району, а дітей з інших районів Києва й області, які теж навчаються в цій школі, батьки привозять «своїм ходом». «Ми не можемо забезпечити підвіз з усього міста, – каже завуч школи Лариса Шевчук. – Так само, як не можемо взяти до себе всіх особливих дітей, бо перетворимося із загальноосвітнього інклюзивного навчального закладу на спеціалізований. Такі умови, як у нас, треба створити всюди, кожна українська школа повинна бути інклюзивною». Педагог знає, що говорить: зараз, коли вже є законодавство у царині інклюзивної освіти, інтегрувати дітей з особливими потребами до шкільного соціуму значно простіше, ніж це було 10-11 років тому, коли група ентузіастів робила перші кроки, запроваджуючи інклюзію у своєму навчальному закладі, долаючи перепони. Адже в 2006 році не було жодного закону, за яким загальноосвітня школа могла би прийняти таких дітей. Допомогла тоді Оболонська райдержадміністрація – було прийнято рішення розпочати експеримент, виділено додаткові ставки – няні й асистента вчителя.

Тепер у школі функціонують 22 інклюзивні класи із 29, із 566 учнів 94 – мають інвалідність (38 із них пересуваються на візках). Хоча через півгодини перебування у закладі до візків настільки звикаєш, що просто перестаєш їх помічати. Діти як діти. Ну, на візках. І що?.. До речі, здорові однолітки школярів з обмеженими можливостями – а надто ті, які навчаються з ними з першого класу, – їхніх фізичних вад і справді не помічають. Це – один із найголовніших плюсів спільного навчання – стирається межа між здоровими дітьми й особливими. Усі вони – просто діти. Разом навчаються, разом відпочивають. Ходять у гуртки, яких у школі велика кількість: музичний,  айкідо, стрілецький, художній тощо. Допомогти візочнику – наприклад, заїхати на пандус – тут не вважається ані за працю, ані за якусь надзвичайну доблесть. Це для них нормально – як ходити, їсти, дихати. Звісно, таке ставлення не береться нізвідки: його треба виховувати, причому не тільки словами, а передусім – власним прикладом. Скажімо, поки у школі не з’явився ліфт (капітальний ремонт був зроблений минулого року), директор школи разом зі старшокласниками носила візочників сходами на руках.

Оздоровлення педпрацівників гарантовано державою

Згідно зі ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» держава гарантує виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. №78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 та частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» запроваджено починаючи з 1 січня 2001 року виплату допомоги на оздоровлення.

Пунктом 8.3.1. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки (продовжує діяти до укладення нової угоди) рекомендовано керівникам закладів та установ освіти і науки забезпечити надання відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам, у тому числі вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток у розмірі одного посадового окладу.

Допомога на оздоровлення виплачується педагогічним або науково-педагогічним працівникам за основним місцем роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки», постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №346 педагогічним, науково-педагогічним працівникам щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Графік надання відпусток затверджується власником установи або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним профспілковим органом. При складанні графіку відпусток враховуються можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.

У разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватися протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором.

Педагогічний працівник має право поділити щорічну відпустку на частини будь-якої тривалості, за умови що основна частина становитиме не менше 14 календарних днів. Відповідно, допомога на оздоровлення надається один раз до будь-якої частини щорічної основної відпустки.

Особам, які працюють в установі на умовах неповного робочого часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надається щорічна основна відпустка повної тривалості.

Працівникам, яким при звільненні виплачується компенсація за невикористану відпустку, виплата грошової допомоги на оздоровлення не здійснюється.

Подання працівником заяви на виплату допомоги на оздоровлення не обов’язкове, оскільки її виплата передбачена законом.

Допомогу на оздоровлення іншим працівникам установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників, мають право надавати керівники бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік ( п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»; п. 4 пп. 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»).

Учителів тестуватимуть за технологією ЗНО

Механізм державної сертифікації педагогічних працівників, передбачений законопроектом "Про освіту", включатиме перевірку знань шляхом тестування з предмета, що викладається. Тестування проводитиметься на базі існуючих регіональних центрів оцінювання якості освіти. Про це йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, в який зокрема надається фінансово-економічне обґрунтування впровадження сертифікації.

Зокрема, зазначається, що на впровадження сертифікації учителів державою, у разі прийняття законопроекту буде виділено 100 млн. грн.

Розробники законопроекту зазначають, що сертифікація педагогічних працівників є неодмінним елементом системи забезпечення якості освіти.

"Вона є обов’язковою, оскільки має засвідчити спроможність особи здійснювати педагогічну діяльність, її компетентність", - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

"Механізм сертифікації, передбачений законопроектом, включає перевірку знань (тестування) з предмету (предметів), що викладаються, і педагогічної теорії, та перевірку педагогічної майстерності вчителя. Тестування проводитиметься на базі існуючих регіональних центрів оцінювання якості освіти", - повідомляють автори документа.

Комісія з перевірки педагогічної майстерності формуватиметься з представників закладу освіти, де працює вчитель, та місцевих органів управління освітою. Її робота буде подібною до чинної процедури атестації педагогічних працівників.

"Рішення про проходження сертифікації та присвоєння кваліфікаційної категорії на підставі результатів тестування та висновків комісії прийматимуть регіональні (обласні) відділення центрального органу виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти", - повідомляється у пояснювальній записці до законопроекту "Про освіту".

Законопроект "Про освіту" відправлено на доопрацювання

Законопроект "Про освіту" направлений на доопрацювання Міністерству освіти і науки. Відповідне рішення було ухвалено парламентським Комітетом з питань науки і освіти за підсумками розширеного засідання комітету, в якому взяли участь представники міністерства, освітнього середовища та громадськості.

За словами голови Комітету Лілії Гриневич, у законопроекті необхідно знайти баланс між різними точками зору.

"Зрозуміло, що різні групи мають різні інтереси. Ми їх маємо підпорядкувати одному інтересу – зростанню якості освіти української дитини, забезпечивши при цьому належний рівень її здоров’я", - зазначила Гриневич.

Вона також запропонувала Міністерству освіти і науки сприяння в роботі робочої групи.

"Ми направляємо законопроект на доопрацювання і сподіваємось отримати його у добре зміненому вигляді", - зазначила Лілія Гриневич, підбиваючи.

Розгляд доопрацьованого МОН законопроекту "Про освіту" у сесійному залі парламенту може відбутись 10 грудня.

МОН перевірить усі методичні посібники для шкіл

Міністерство освіти і науки найближчим часом має намір переглянути навчально-методичні посібники, що були надруковані за останні п`ять років. Про це повідомила міністр освіти Лілія Гриневич, коментуючи ситуацію зі скандальною програмою для шкіл "Сімейні цінності".

За її словами, будуть переглянуті усі посібники, що сьогодні мають грифи Міністерства освіти.

Окрім цього, відомством буде створена робоча група для опрацювання нового Положення про надання грифів МОН.

"На жаль, МОН не в змозі перечитати всі підручники та посібники, саме тому існують відповідні комісії, які схвалюють програми та навчально-методичні матеріали до них", - зазначила Гриневич.

Вона наголосила, що обов`язково буде переглянуто склад усіх комісій, які працюють при Науково-методичній раді з питань освіти.

Міністр також висловила переконання у необхідності підвищення персональної відповідальності експертів та рецензентів, які дають позитивні висновки до навчальних програм, факультативних курсів та навчально-методичної літератури.